( Read more... )

Колекція одягу, яку я прикупила на початку літа (аж три кохточки й куртка типу "Привіт від марсіан") має дивне маркування. Lunatic, Crazy Orange, Psycho Purple Point ( Read more... )

Я шокоголік. Але не з тих, хто ловить кайф прозорий від копнів долі невблаганних.
Просто мені не можна тримати в хаті шоколад.
Купила плитку конкретно чорного шоколаду 76%, щоб спекти шоколадний хліб. І все, гудбай.

А й справді, чого всі так бояться бути такими, як усі ( Read more... )

Хотіла написати щось легке й приємне про те, як провела вечір, але оцей запис так мене вразив, що сиджу розгублена. Майже все там про мене, слова влучні й різучі, як уламки дзеркала. Про вічні муки. Поет наче побачив мене збоку, в очі не бачивши. Виходить, я типова, хоч для себе й неповторна.
Нічого з цим не робитиму. Просто приймаю як є. Наразі.

Зрозуміла, що з людьми мені все-таки легше, ніж з компом. Навіть якщо ці люди готові мене розірвати й потоптатися на кістках. От сьогодні: прошу в продавщиці на Святошинському ринку лосьйон для змивання туші з очей (я там знаю, як він називається?). Вона дивиться на мене знавісніло й мимрить: Молочко? Ні, кажу, лосьйон. Для повік. І ( Read more... )

Подивилася дві серії "Еллі Макбіл", попереставляла в шафі книжки (знайшла заханирену Таню Малярчук, яку так і не прочитала, відколи купила, бо думала, що десь посіяла), написала вправу на множину іменників і прикметників - ось, либонь, і вся моя неділя. Осінь - сумна картина в рамці вікна, час зупинки ментального серця. Спробую підсумувати те нове ( Read more... )

Чомусь згадалося, як я раніше вчиняла з людьми, які розчарували мене. Дитячо-підліткові травми таки мають дуже велике значення. Підлітком я була дуже довірлива, хоч і надміру чутлива (власне, останній компонент досі лишається незмінним). Була в мене непогана подруга, назвімо її Л. Її батько був усним перекладачем, працював десь у посольстві, а отже ( Read more... )

Це сенсація! 61 кг. Наближаюся до ідеалу - а мій ідеал 55. Виявляється, рецепт схуднення дуже простий - гасати з висолопленими очима містом, нічого не встигати, забувати поїсти або їсти лише тоді, коли дуже хочеться ( Read more... )

Мама вичитала в Агати Крісті й сказала, що це про мене... Образно кажучи, перекладачка - та сама служниця.

( це нескромно з мого боку, але... )